В неділю, 18 лютого Ладижинська громада провела в останню путь Захисника, жителя с.Ладижинка – МАНЬКУТУ Максима Юрійовича
В неділю, 18 лютого Ладижинська громада провела в останню путь Захисника, жителя с.Ладижинка – МАНЬКУТУ Максима Юрійовича. Жорстока війна продовжує забирати тих, хто усім серцем любив, вірив та боровся за світле та мирне майбутнє України.
Максим Юрійович загинув у бою за Свободу та Незалежність Української держави 14 лютого, в одній з найгарячіших точок лінії фронту - поблизу н.п. Водяне, Волноваського району, Донецької області.
Народився Максим Юрійович 1983 року у с.Ладижинка. І куди б життєва стежка потім його не вела, завжди повертався до рідної домівки. Педагог за освітою, воїн в душі – він не міг залишитись осторонь подій, що розгорталися на сході нашої країни у 2014 році. З побратимами брав участь в обороні міст Щастя, Станиця-Луганська, Авдіївка.
24 лютого 2022 року, дізнавшись про початок повномасштабного вторгнення рф, Максим самовіддано та без вагань пішов до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згодом у інтерв’ю інтернет-видавництву «АрміяINFORM» згадував:
«— Своїм рішенням знову опинитися в районі бойових дій я хотів підтримати Артема (ред. – син Максима). Серцем відчував, що йому з хлопцями буде важко стримувати рашистську навалу на Півдні країни, хоча він в коротких повідомленнях запевняв мене, що в них все добре.
— Маю кілька бажань — аби Бог оберігав моїх сина та рідного брата, а головне — повернутися на фронт, аби добити клятого окупанта».
Максим Юрійович прожив свідоме життя справжнього чоловіка та патріота. Ніколи не боявся приймати сміливі рішення, як би докорінно вони не змінювали його життя. За ці його риси та серйозний бойовий досвід користувався авторитетом серед друзів-побратимів. Був на посаді заступника командира 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 72 ОМБ ім.Чорних Запорожців.
Велика втрата для всієї громади. Після важких боїв та довгої дороги додому Максим МАНЬКУТА віднайшов спочинок у рідному краї.
Зі скорботою в серці, з невимовною повагою до неоціненного подвигу Героя – схиляють свої голови жителі нашої громади.
