Ладижинська сільська територіальна громада
Уманського району Черкаської області
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Ятранівка. Моє рідне село, для мене ти єдине

Дата: 01.11.2022 13:23
Кількість переглядів: 845

 

Моє село

Моє село - частинка України,

Моє село - це неба голубінь,

Моє село - це серця половина,

Моє село - це зустріч поколінь. 

Моє село - ти мати і родина,

Моє село - дитинства світлий край,

Моє село - маленька Батьківщина

Веселкою на сонці вигравай 

Моє село - це ластівки крилаті,

Моє село - це люди трудові,

Моє село - з лелекою на хаті,

Моє село зі мною на віки. 

Моє село -  для мене ти єдине

Це тиша, спокій, праці аромат.

Моє село -  мені ти серце полонило,

Моє село - для мене божа благодать.

 

     

 

На Правобережній Україні, на досить високому місці Волино-Подільської височини, в 13 км. від м. Умані, там, де Ятрань круто в’ється, лежить мальовниче українське село Ятранівка, Черкаської області. Ятранівка розміщена на значному підвищенні, яке прорізується річками Ятранню, що бере свій початок біля села Томашівки і її притокою Журбанкою, що глибоким яром тече з села Громів. На території села по річці Журбанці споруджено чотири ставки, а в центрі села, де р. Журбанка впадає в річку Ятрань споруджено Середній став. В двох кілометрах від села в південно-східному напрямі р. Ятрань приймає в себе води р. Шаринки, на якій споруджено два ставки. Правий берег Ятрані із крутими схилами та скелястий, лівий – пологий.

    На лівому березі річки Ятрані та правому березі Журбанки на високій кам’яній брилі, що глибоко лежить в землі, розміщений цент села і його частини.

      У минулому наше село називалося Псярівка. Коли і як засноване село? Звідкілля походить його назва? Ці питання на ще невідомі.

      Про виникнення старої назви села Псярівка серед наших односельців існує кілька версій. Проте одна з них найбільш достовірна, хоч стверджувати цього не можна. За народними переказами, десь у західній частині села колись була псарня. Тому кріпаки-українці й назвали село Псярівка. Історичні джерела засвідчують, що 1834 року Псярівка від Потоцького переходить у державну власність Російської імперії. Саме в цей час посилюється кріпацтво і єдиною формою селянського протесту були втечі та поширення чумацтва. Цьому сприяло те, що за 2-3 км. від села проходив чумацький шлях з Умані через Степківку до Криму і Чорного моря.

      19 лютого 1861 року був підписаний маніфест про земельну реформу. Скасування кріпацтва позитивно вплинуло на економічний розвиток усієї України, усіх сіл Уманщини.

       Земля в Псярівці була розподілена й закріплена за господарствами. На чверть селянських бідняцьких дворів припала лише 1/10 всіх земель села, що становило менше двох десятин на двір.

       У селі були церква, шинок. Промисловими товарами забезпечувала жителів приватна лавка. У селі було 4 приватні млини, 4 кузні. Під час Першої світової війни чоловіче населення Умані та сіл повіту було мобілізовано до армії та відправлено на фронт. Серед мобілізованих було чимало жителів Псярівка. Багато їх загинуло на західному театрі воєнних дій, особливо під час Брусиловського прориву, а ще більше було поранених, які вертались додому інвалідами.

     У лютому 1917 року в Петрограді перемогла буржуазно-демократична революція, самодержавтво в Росії було повалено. Селяни радісно зустріли цю звістку й готувались до виборів нової влади, народної. У селі залишився староста, селяни створили «селянську спілку». Восени 1921 року в селі відбулися перші вибори до сільської Ради селянських депутатів. На виборах було обрано виконавчий комітет. Першим головою сільської Ради був обраний бідняк Тимощенко Макар.

     До 1923 року с.Псярівка входило до Ладижинської волості Уманського повіту, а за першим адміністративно-територіальним поділом з січня 1923 року по жовтень 1930 року входило до складу Ладижинського району Уманської округи. Тяжкими були для нашого села перші роки радянської влади. Селянське господарство занепало. Ще у воєнні роки посівні площі селян значно скоротилися, було багато винищено і забрано робочої і продуктивної худоби, не вистачало реманенту, у селі майже зовсім не було сільськогосподарських машин.

     Восени 1929 року в селі поширився рух за створенням колективних господарств. Активними учасниками створення колгоспів були прості селянини. У цей час в селі виникли перші колгоспи: «Новий побут», «Праця незаможників», «Нове життя», «19 МЮД».

      У 1929 р. була заснована Ладижинська МТС, на колгоспних полях загули державні трактори. Хоч і невеликі були ще тракторні бригади – по 5-6                  тракторів, але вони почергово обробляли землі, то в одному, то в іншому колгоспі.

      На початку вересня в 1930 році, в Україні було створено 413 адміністративних районів. За цим новим поділом с.Псярівка входило до Уманського району, а з 1932 року, з переходом до нового адміністративного поділу, село ввійшло до Ладижинського району Київської області.

      У 1932 р. в селі збудовано нову школу, а в 1934 р. відбувся перший випуск учнів з неповної середньої школи (із 7 класу).

      У селі працювала медамбулаторія, у якій було 3 медпрацівники, 4 сезонних дитячих ясел на 120 дітей, клуб, сільська бібліотека.

 

     Мирну творчу працю радянських людей перервав напад гітлерівської Німеччини на СРСР. У перший день війни, 22 червня 1941 р., у селі відбувся багатолюдний мітинг. 30 липня 1941 р., гітлерівці Умань, а 1-го серпня – наше село.

 

     Увечері 10 березня 1944 року радянські частини ввійшли в Псярівку. У боротьбі за наше село в урочищі Гликоке загинув від німецького бомбардування капітан Васильєв і три воїни, які були з ними. Жителі села шанують пам′ять про воїнів-визволителів, які смертю хоробрих полягли за наше рідне село. Війна продовжувалась, а жителі села вже приступили до відбудови зруйнованих господарств.

      У 1946 р. Указом Президії Ради УРСР с.Псярівка було перейменовано в с.Ятранівка.

     У вересні 1950 р. з колишніх трьох колгоспів було створено багатогалузеве господарство – колгосп ім. Ворошилова, а з 1956 р. його перейменовано в колгосп ім. М.О.Щорса.

     Ятранівка в складі Ладижинського району ввійшла до Черкаської області, а з 12 листопада 1959 року Указом Президії Верховної Ради УРСР було ліквідовано ряд районів, у тому числі Ладижинський район і Бабанський, більша частина сіл яких була передана до Уманського району Черкаської області.

   У ці роки швидкими темпами розвивалось будівництво громадських споруд, жилих будинків колгоспників, проводились роботи по благоустрою села, великого розвитку набула освіта і культура.

     У 1979 році на долю нашого народу випало ще одне випробування – війна в Афганістані. Наші земляки теж були на цій не нашій війні. Це Василь Ачкевич, Валерій Загоруйко, Віктор Бежук, Віталій Сніцарук.

 

    20 квітня 1986 року сталась аварія на четвертому блоці Чорнобильської АЕС – аварія планетарного масштабу. На перший погляд, ніби нічого особливо хвилюватись – Ятранівка далеко від Чорнобиля, понад 300 км. по прямій. Але виходить, що не так. Чорна радіаційна хмара, на жаль, не минула і нас. Четверо наших односельчан брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, кожен з них, звичайно, отримав певну дозу радіоактивного опромінення.

     У 1993 році колгосп ім. Щорса було реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Ятранівка».

     У 1994 році колгоспні землі було розпайовано між членами господарства. Кожен отримав свою земельну ділянку (пай).

     У березні 2000 року КСПП «Ятранівка» було реорганізовано в ПСП «Ятранівське».

      У 2002 році ПСП «Ятранівське» збанкрутіло і припинило свою діяльність.

 На сьогоднішній день земельні паї жителів села орендують: ДП «Умань-Агро», СТОВ «Степ-2000», ФГ «Гарт», ФГ «Олввід», ПП Гойда В.Г., ПП Ачкевич К.В., ПП Хитрук В.А., ПП Люльчак Р.П.

      Поряд з аргарними господарствами на території села Ятранівка господарюють одноосібники, їх кількість різко збільшилась, починаючи з 2015 року.  Станом на сьогодні одноосібники обробляють понад тисячу гектарів самостійно.

Розвиток культури

     Упродовж 20 років Будинок культури очолював Борисенко Яків Євдокимович. Організатором культурних заходів художньої самодіяльності на сьогодні є художній керівник Потапенко Оксана Юріївна.

     Більше 15 років очолювала сільську бібліотеку Кучеренко Катерина Іванівна. Нині цей заклад очолює Волошин Людмила Степанівна.

 На теритрії села  функціонує Сільський будинок культури.   

Працівниками Ятранівської філії проводяться різні за формою та тематикою   культурно-дозвіллєві заходи,  в яких висвітлюються події місцевого, загальнонародного та державного значення. В березні 2016 року, був створений аматорський вокальний ансамбль "Калинонька ".  Всі учасники гурткових формувань  до повномаштабного вторгнення  приймали активну участь в сільських культурно-масових заходах рідного села та громади, де  нагороджувалися почесними грамотами та подяками.

Фельдшерсько-акушерський пункт

Працювали в ньому і працюють люди, які славляться своєю працьовитістю, добротою і самовіддачею до роботи. Не одне покоління поставила на ноги акушер сільського фельдшерсько-акушерського пункту Гевеленко Галина Іванівна, яка понад 30 років пропрацювала в медичній галузі. Заслуговує на повагу Круглик Марія Володимирівна та Черненко Марія Іванівна, які багато років очолювали медичний заклад. На даний час ФАП очолює Динисюк Мирослава Михайлівна.

Відділення поштового зв′язку

      Працівники поштового відділення села завжди були в пошані. Серед них: Хитрук П.В., Кондратюк В.М., Гонтаренко В.В., Мусатенко Л.П.

      Добрих слів заслуговує працівник поштового відділення зв′язку Панченко Валентина Володимирівна, яка працює тепер.

Заклади торгівлі

       На території села здійснюють свою діяльність 2 об′єкти торгівлі. Це приватні підприємці Гевеленко Ярослава Михайлівна, Хитрук Світлана Юріївна.

       На території села функціонує два заклади освіти: Ятранівська філія Ладижинського ліцею та ЗДО «Росинка».

       Ятранівський ЗДО «Росинка» функціонує понад 35 років, керівник закладу Черниченко Наталія Миколаївна.

       Від початку військового стану садочок працював в штатному режимі, не приймаючи дітей. ЗДО «Росинка» з 07.10.2022 року продовжив навчально-виховний процес, після проведення косметичного ремонту груп. Також було облаштовано укриття спільними зусиллями батьків, підприємців, відділу освіти, прицівниками закладу. Радісно і привітно заклад дошкільної освіти зустрів своїх вихованців, де дітки дружньою родиною повернулися до життя в садочку. Працює згідно з режимом роботи затвердженим
Держпродспоживслужбою Уманського управління в Черкаській області. В закладі дітки навчаються, граються, розвиваються, загартовуються, працюють, відпочивають…….

У Ятранівській філії Ладижинського ліцею  навчається 65 учнів.

Кількість класів:  8.

Працює 13 учителів, із них:

3 – мають кваліфікаційну категорію „спеціаліст вищої категорії“;

5 – „спеціаліст першої категорії“;

3 – „спеціаліст другої категорії“;

спеціаліст,

1 – бакалавр;

Працюють: соціальний педагог, 11  осіб обслуговуючого персоналу.

Завідувач філією: Черниченко Алла Леонідівна

Приміщення школи збудоване в 1932 році.

У школі функціонує 6 навчальних кабінетів, 4 класні кімнати, спортивна кімната, 3 мультимедійних класи, 1 комп’ютерний клас, 4 класи забезпечені телевізорами, ноутбуками та принтерами. До послуг учнів 2 спортивних майданчики. У  школі створена локальна мережа INTERNET.

В умовах воєнного стану в країні освітній процес  в Ятранівській філії розпочався дистанційно. Навчання  відбувається в онлайні в синхронному та асинхронному режимі з використанням платформи Google,  зокрема додатків Classroom, GoogleMeet, GoogleForm.

Педагогічний, технічний та батьківський колективи працюють над облаштуванням укриття, щоб наші школярики продовжили навчальний процес у очному режимі.

Виховна робота навчального закладу також проводилася в онлайн режимі і висвітлена на шкільному сайті та в соціальній мережі  Facebook.

Серед першочерговий завдань школи – створення системи освіти нового типу, пошук варіантів школи майбутнього, яка базувалася б на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях, оновлення та поповнення матеріально-технічної й динамічної бази інформаційно-матеріального центру школи.

     У роки державної незалежності України сільськими головами Ятранівської сільської ради були обрані Черниченко Микола Васильович, Різник Юрій Іванович, Потапенко Сергій Олександрович.

     У 2020 році Ятранівська сільська рада була реорганізована шляхом приєднання до Ладижинської сільської ради, старостою було обрано Потапенка Сергія Олександровича.

     В 2021 році створено Ятранівський старостинський округ, який включає в себе два села Ятранівка і Шарин. Старостою призначено Мельник Зінаїду Миколаївну.

     На території села рахується 560 дворів,  зареєстровано 772 жителів, з них 172 дитини до 18 років.

     На території села проживає 9 учасників бойових дій, двоє з них афганці, 1 сім′я загиблого.

     343 жителів села мають статус потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.

     24 лютого 2022 року – це страшна дата, яка запам′ятається кожному з нас як звістка про повномасштабне вторгнення Росії в Україну, після чого наше життя змінилось назавжди і таким як було до цього вже не буде ніколи.

     Одним з перших  став на захист України наш односельчанин Нікітін Олексій Петрович, який загинув 21 березня 2022 року в районі міста Бахмут при виконанні службових обов’язків на захисті рідної країни. Вічна світла пам′ять Герою України!

     З перших днів жителі села згуртувалися і чоловіки стали на захист своєї території, невідкладно було створено громадське формування «Загін самоохорони», до якого ввійшло понад 80 осіб, вони цілодобово, позмінно здійснювали патрулювання на в’їзди і в′їзди в село та безпосередньо по всій території.

     Практично кожен житель села не стояв осторонь цих подій, активно включились у збір продуктів, коштів, одягу. Жінки, молодь, дітки долучились до плетіння маскувальних сіток.

     Неодноразово господині села Ятранівка, працівники школи, дитячого садочка та культури долучалися до випікання смаколиків, приготування м’ясних консервацій  для наших воїнів, які  боронять Україну.

     З кожним днем наростала жага до Перемоги, тож всі розуміли, навіть невелика допомога принесе бажаний результат, всі перейнялись відповідальністю і боргом перед нашими захисниками, які день і ніч боронять наші кордони.

    Працівники старостату, дитячого садочка, школи та культури постійно проводять роботи з благоустрою села, також велика подяка підприємцям та всім жителям села, які також долучаються до роботи по благоустрою села та надають техніку.

    Жителі села, як і всієї України мріють жити у мирній, вільній, квітучій Україні, в достатку, злагоді й любові.

Слава Україні! Героям слава!Все буде Україна!!!

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь