Ладижинська сільська рада
Уманського району Черкаської області
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Шановані люди села Фурманка

Дата: 08.07.2021 15:10
Кількість переглядів: 646

                                                                                                                                                                                                                          Фото без опису

Фіщенко Сергій Пилипович

С.П.Фіщенко народився 9 травня 1931 року в с. Фурманка, Черкаської області. У 1951 р. закінчив школу із золотою медаллю і вступив до Київського політехнічного інституту на гірничий факультет, який з відзнакою закінчив у 1956 році. Він завжди пишався, що вибрав нелегку гірничу професію. Праця гірників, овіяна легендами й оспівана в літературі та мистецтві, – важка й героїчна. Можна сказати, що вона закладає основи економіки держави: дає світло, тепло, енергію, створює добробут жителів. Металургія, машинобудування і будівництво теж неможливі без роботи гірників. Після закінчення інституту С.П.Фіщенко отримав призначення на шахту "Центральна" на Донбасі, де розпочав свій трудовий шлях з посади гірничого майстра. У копальнях працюють мужні люди. Видобуток триває 24 години на добу, без вихідних, у 4 зміни. Працювати доводиться на глибинах до 1500 метрів, а буває – і глибше. У будь-який час доби можуть викликати на роботу. І майстер негайно добирається до шахти, спускається на сотні метрів під землю і дістається до об'єкта, де без його досвіду і знань не вдається впоратися з черговою проблемою. Натоді був актуальним трудовий почин В. Гаганової – перехід передовиків виробництва на відсталі ділянки, щоб підняти їх до рівня передових. Використовуючи свій досвід, авторитет і вміння працювати з людьми, С.П.Фіщенко двічі виводив  відсталі колективи у передовики.

                                                                                                                                                  Фото без опису

С.П.Фіщенко (зліва) на практиці на шахті в Донбасі, 1954 р.

Ось з такого "старту", стрімко і впевнено, подолавши усі сходинки шахтарських університетів, почався злет випускника КПІ до вершин гірництва. Попри молодість, зростав його шахтарський авторитет: гірничий майстер, помічник начальника видобувної дільниці, начальник дільниці вентиляції, помічник головного інженера, головний інженер шахти. Він добре засвоїв істину: "Якщо хочеш досягти успіху, створи людям такі умови праці, щоб вони не тільки могли високопродуктивно працювати, а й бажали працювати на повну силу".

У 1961 р. С.П.Фіщенка призначають головним інженером шахти ім. Т.Г.Шевченка, що відставала. Застосувавши технологічні новації, колектив шахти за короткий час вийшов  у число стабільно працюючих. У 1962 р. Сергія Павловича переводять головним інженером однієї з найбільших шахт Донбасу – "Краснолиманської". Під його безпосереднім керівництвом вона була перетворена на передове комплексно - механізоване підприємство. Тут систематично організовувалося швидкісне проведення гірничих виробок, а також видобуток вугілля на рівні світових показників. Шахта "Краснолиманська" стала школою передового досвіду в галузі, випробувальним полігоном майже всіх новинок гірничої техніки. У 1968 р. С.П.Фіщенку було присуджено Державну премію СРСР за видатні досягнення у впровадженні передових, новітніх механізованих видобувних комплексів, які забезпечували повну механізацію всіх технологічних процесів.

                                                                                                                                                    Фото без опису

С.П.Фіщенко в лабораторії гірничих машин КПІ, 1952 р.

 Потім було багато роботи на різних відповідальних посадах. І всюди, у будь-яку справу С.П.Фіщенко вкладав свій технічний і організаторський талант, любов до своєї справи. Попри величезну зайнятість (зазвичай, робочий день гірників такого рангу триває не менше 12 годин), він не полишає свою давню, ще з років навчання в КПІ, любов до науки, пише кандидатську дисертацію, яку блискуче захищає в 1974 році.

У 1978 р. Сергій Павлович посідає ще одну високу посаду – заступника начальника відділу важкої промисловості в Раді Міністрів УРСР. Потім були відповідальні посади заступника і радника міністрів у Міністерстві вугільної промисловості, Міністерстві палива та енергетики України.

До останнього дня, до останнього подиху, поки билось його щире гірницьке серце, він свято вірив у слова одного з найближчих шахтарських товаришів – міністра вугільної промисловості (1985 – 1987 рр.), Героя України Миколи Сургая: "Вугілля – головний і навіть безальтернативний енергоносій в країні, гарант її енергетичної, економічної, політичної, державної та духовної незалежності. Тому вугілля, і лише вугілля врятує Україну, якщо Україна врятує вугілля".

За плідну і натхненну працю, величезний персональний внесок у розвиток гірничої промисловості України С.П.Фіщенко отримав високі урядові нагороди – ордени Трудового Червоного Прапора, Знак Пошани, Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого, Почесні грамоти Верховної Ради й державних органів України.

 

Він повний кавалер відзнак "Шахтарська слава" і "Шахтарська доблесть", заслужений шахтар України, почесний працівник вугільної промисловості. Та найголовніше – це повага і шана колег по роботі, які працювали з ним у різних сферах гірничовидобувної промисловості України.

Вийшовши на пенсію, Сергій Павлович не відпочивав жодного дня. Зустрічався з друзями, колегами, випускниками КПІ, студентами. Часто відвідував альма-матер (нині – Інститут енергоощадження та енергоменеджменту), брав участь у повсякденних і святкових заходах. У цій унікальній людині завжди поєднувались  беззавітна любов до сім'ї й рідного краю, талант керівника, душевна щедрість, відповідальність, скромність і глибока мудрість. Маючи величезний багаж знань, неоціненний досвід роботи, пам'ятаючи безліч історій і подій, Сергій Павлович з головою поринув у написання книг, статей, спогадів про гірничу промисловість, колег-шахтарів і відомих людей, з якими працював чи зустрічався. Вийшли друком 35 (!) чудових видань – прекрасно оформлених, з унікальними фотографіями про героїчну шахтарську професію та людей, які творили велич України.

Ці неоціненні для шахтарської пам'яті й нащадків книги написані його серцем і душею. Він  передавав їх до наукових бібліотек та галузевих інститутів, на підприємства, де працював, надсилав друзям. Нещодавно його донька, Лідія Сергіївна, передала частину книг до бібліотеки університету, Політехнічного музею при КПІ, в ІЕЕ (колишній гірничотехнічний факультет).

24 квітня 2017 року на 86-му році життя перестало битися серце Сергія Павловича Фіщенка – директора однієї з кращих шахт Донбасу – "Краснолиманської", заступника начальника відділу важкої промисловості Кабінету Міністрів УРСР, провідного спеціаліста виробничого об'єднання "Бурвуглекомплекс", лауреата Державної премії СРСР.    Поховали його у рідному селі Фурманка, звідки він пішов у великий світ життя і, пройшовши славний шлях Людини з великої літери, знову повернувся на рідну землю. Світла пам'ять про Сергія Павловича назавжди залишиться в серцях усіх гірників КПІ – студентів, викладачів, співробітників ІЕЕ та односельців.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь