ІСТОРІЯ СЕЛА ГОРОДНИЦЯ
Село Городниця розташоване на березі річки Ятрань за 32 км. Від районного центру м.Умань.
На території села виявлено залишки поселень трипільської культури та трьох поселень черняхівської культур.
Раніше Городницю називали - Поле могили, оскільки у південній частині села є курган (могила), ймовірно скіфської доби, потім Пояс могили, а теперішня назва села - з’явилась тоді коли Правобережну Україну загарбала Польща. Тоді землі села переходили з рук в руки польських панів Потоцьких, Мощенських і інших..
Офіційні відомості про Городницю датуються 1795 роком. Перепис населення цього року засвідчує: в селі була церква, два млини, один фільварок, було 109 дворів, проживало 635 жителів.
В 1917-1920 роках в Городниці встановлювалася радянська влада. В селі організовувалися артілі: «Бджола», «Перемога», «Нове життя», «ім..Шевченка», «Новий світ». В 1930 році вони об’єдналися в одне господарство «Новий світ».
Городничани зустріли весну 1932 року виснаженими та напівголодними. Уповноважений ЦК КП(б)У по хлібозаготівлі А. Річицький, який у травні 1932 року об’їжджав села Уманського району відніс Городницю до «важких сіл» щодня смертність становила 8-12 чоловік. Так почався голод в нашому селі, щоб вижити люди їли мох, цвіт акації, лободу дохлих коней, котів, собак. Були випадки людоїдства.
Цифра померлих від голоду є неточною: К.І.Пирожак у своїх спогадах називав близько 700 чоловік, а Л.Я.Франченко, який досліджував історію села, в період голодомору, вважав що смертність була величезною і сягнула понад 1000 чоловік.
Пролетіли роки. За допомогою меценатів села: Л.Л.Рижука та Л.Я.Франченка на старому кладовищі біля ями, куди звозили померлих від голоду, зведено пам’ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років. Вічна їм пам'ять.
22 червня 1941 року мирне життя Городниці, як і всієї країни перервала війна. 366 жителів села брали участь у Великій Вітчизняній війні. З них 134 чоловіки відзначено урядовими нагородами, а 187 воїнів віддали своє життя за Батьків
щину. Їх імена викарбовано на Обеліску Слави який було відкрито в травні 1969 року.
Село Городниця перебувало в окупації з липня 1941 року. Більш як 70 чоловік молоді забрали до Німеччини. Фашисти знищили і розграбували колгоспне господарство.
Село повстало з руїн, почалась відбудова. На даний час в селі проживає один ветеран Хмелюк Я.Н.
Весна 1944 року була важким випробуванням для селян Городниці, але було освоєно 1643 га землі, урожай був низький - по 8 ц/га, цукрових буряків по 143 ц/га. Життя йшло. Вже в 1947 році було освоєно всю орну землю, урожай був по 14,6 ц/га, а в1956 році урожай складав 19 ц/га, в колгоспі було 557 голів ВРХ, 683 свиней,439 овець,152 коней,108 кролів. В 1961 році колгосп здав в державу 17600 тонн зерна.
Йшли роки колгосп розвивався. В 1980 році на полях господарства «Новий світ» працювало 33 трактори, 35 автомобілів, 7 зернозбиральних та 10 спеціалізованих комбайнів.
За роки господарювання І.С.Якименка було збудовано: Будинок культури, адмінбудинок, будинок спеціаліста, автогараж, нове приміщення дитячого садка, заасфальтовано всі вулиці села, проведено водогін.
Будівля старої школи в 50-60 роках: Приміщення нової школи:
Будівля старого клубу 50-60 років Художня самодіяльність 80-х років
У 2000 році господарство мало назву СВК «Новий світ» керував господарством В.І.Мельник. Діяли млин, олійня, макаронний цех, крупорушка. Урожайність зернових складала 23,7 ц/га, цукрових буряків 180 ц/га. 
З 2008 року господарством «Новий світ – Агро» керує В.П.Шилюк. В наявності є 1837 га орної землі. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових, і насіння олійних культур, розвивається тваринництво та свинарство.
