З давнього минулого про село Рижавка
Ще з давніх часів на місці сучасної Рижавки і далеко навкруги були суцільні ліси. Пізніше почали виникати населені пункти, між якими зав'язувалися торговельні відносини. Одними із таких пунктів були сучасні м.Умань і Хащова, торговельний шлях між якими проходив через сучасну Рижавку.
Купців, що перевозили свої товари примітивним способом (на конях чи волах), підстерігали часто люди, які займалися розбоєм, шукаючи легкої наживи. Ці люди переховувалися на території сучасної Рижавки, тому що тут були непроникні хащі і сприятливі умови: прісна вода, родючий ґрунт. Це місце, де часто загрожувала небезпека купцям, чи іншим проїжджим, було назване Різавкою. Але більшість жителів з даної території були мирними людьми, які займалися землеробством, полюванням і рибальством. Через деякий час ліси стали прочищати, розширювались оброблювальні землі, виникло багато сіл. Серед них появилося село Колодисте.
Пани- кріпосники захоплювали якнайбільше найкращих земель. Колодиський пан привласнив собі низов'я Ятрані, де було місце Різавка. Він переселив сюди своїх кріпаків, які стали першими переселенцями сучасного села Рижавка. Приблизно село Рижавка виникло в XIV ст. Першими поселенцями сучасного села Рижавка були селяни – кріпаки з прізвищами Реверуки, Заболотні, Попсуйки, Похилюки, Пташники, Осадчуки. Усі прізвища в селі збереглися до цього часу.
У ті давні часи південні степи України, у тому числі і наша територія, спустошувалися кочовими народами, що ішли зі сходу на захід, а також наша місцевість спустошувалася частими набігами татарських орд, польськими панами. Вони знищували людей, спалювали їх житла, багатьох забирали в полон (особливо жінок і дітей).
Великих два набіги на с.Колодисте здійснили татари, вирізали велику кількість жителів. Жителі села Різавки від татарських орд ховалися в навколишні ліси. У лісах створювали загони, виготовляли зброю, часто чинили рішучий опір завойовникам. Ті, що входили до таких загонів, одягалися в спеціальний одяг - жупани, звідки залишилася назва лісу - Жупани, що знаходиться тепер на північному заході від с.Рижавка. Але, не дивлячись на те, що село було великим і в ньому жили миролюбні і трудящі люди, село продовжувало називатись Різавкою.
Жителі вирішили, що ця назва (Різавка) принижує гідність миролюбних людей. Вони почали вимагати зміни назви села. Пани і влада села дали дозвіл. І тоді було змінено Різавка на Рижавку. Назва була дана за зовнішніми прикметами старого жителя Різавки, який був рижий і жив у центрі села, біля відгони (сучасна територія села над ставком - на західному березі, що має форму підкови).
Такі народні перекази існують про виникнення с.Рижавки.
На даній території жили наші предки - східні слов'яни, основне заняття яких було землеробство. Жили східні слов'яни первіснообщинним ладом, що в першій половині І тисячоліття почав розпадатися.
Здійснювався перехід від родової общини до територіальної. Перехід до територіальної общини з окремими домогосподарствами був викликаний прогресом господарства, насамперед дальшим розвитком орного землеробства.
У першій половині І тисячоліття у східнослов'янських племен продовжувався процес відокремлення від землеробства деяких видів
ремесла. Виділилися залізоплавильне, ковальське, мідноливарне, ювелірне і гончарне виробництво.
У поселеннях і могильниках східних слов'ян знаходять у великій кількості глиняний посуд, зроблений на гончарному крузі: миски, глечики, кубки, горщики, великий посуд для зберігання зерна. Бронзові і залізні застіжки, пряжки та інші предмети відзначалися технічними і художніми якостями.
Знайдені речі біля села Рижавки в північно-східній частині, біля Козового яру (правильно Козачого яру), а також в центрі села під час копання погребів, ям, під час копання рудої глини на будівництво, дали можливість виявити давні поховання східних слов'ян в різних місцях. Під час поховання у східних слов'ян були звичаї, особливо в багатих, у могили класти найкращі і найбільш вживані речі.
Знаходження речей у різних місцях свідчить про те, що наша територія ще в дуже давні часи була густо заселена. Народи в минулому мали досить високу на той час культуру. Про це свідчать знайдені на нашій території речі: велика ваза, зроблена з глини на гончарному крузі, невеликий посуд (чашка, вази, горщечки), який прикрашений різними орнаментами. Також є посуд, що зроблений без гончарного круга - просто виліплений руками. Крім цього, на місці минулих поховань знайдено жіночі прикраси, що були вироблені з бронзи та скла. Знайдено наконечники стріл, зроблених з кремнію і бронзи. Більшість даних речей відносяться до періоду IV-V ст. Про давнє минуле письмових джерел не збереглося.
