День пам’яті жертв Голодомору-геноциду: Ладижинська громада схиляє голову в скорботі
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять мільйонів своїх синів і дочок, замордованих штучним голодом у XX столітті. У 2025 році ця дата припадає на 22 листопада. Це день, коли болить серце за тих, хто помирав у муках, просячи шматка хліба, і за тих, хто вижив та проніс цей біль через усе життя.
Голодомор 1932–1933 років — геноцид Українського Народу, спланований і здійснений тоталітарним режимом. Це не стихійне лихо і не наслідок неврожаю. Це свідома політика знищення: конфіскація всього їстівного, блокада сіл, «чорні дошки», розстріли за колосок. Унаслідок цієї «тихої війни» Україна втратила від 4 до 7 мільйонів життів (за різними оцінками дослідників). Загинули цілі села, імена багатьох жертв досі відновлюють по крихтах зі спогадів очевидців та архівних документів.
Напередодні жалобної дати у населених пунктах Ладижинської територіальної громади відбулася низка пам’ятних заходів, організованих Комунальною установою «Центр культури дозвілля та спорту» спільно з освітніми закладами та Ладижинським народним історико-краєзнавчим музеєм.
Особливо зворушливими стали години пам’яті «Крихти хліба, які врятували життя», проведені завідувачем музею Інною Миколайчук для учнів 4-х та 8-х класів Ладижинського ліцею. Діти дізналися про причини Голодомору, про масові втрати населення всієї України та конкретно сіл нашої громади, про свідчення тих, хто пережив страшні 1932–1933 роки. Було проведено паралелі між злочином столітньої давності та сучасними викликами, які переживає наша держава сьогодні. Після уроку пам’яті школярі поклали квіти та запалили лампадки біля Пам’ятного знаку жертвам Голодомору.
У старостинських округах громади також відбулися тематичні виставки, покладання квітів до пам’ятних знаків та хвилини мовчання.
22 листопада, о 16:00, по всій Україні та за її межами відбудеться національна хвилина мовчання та акція «Запали свічку пам’яті». Кожен з нас може долучитися: поставте запалену свічку на підвіконня свого дому. Нехай це маленьке полум’я стане променем світла для душ тих, хто загинув у темряві голоду.
Ми — нащадки тих, хто вижив. Ми пам’ятаємо. Ми не пробачимо. Ми передамо правду своїм дітям, щоб Голодомор ніколи не повторився.
Вічна пам’ять загиблим під час геноциду 1932–1933 років та штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. 🕯️
