10 серпня Ладижинська громада провела в останню путь Героя, Воїна, Захисника - Миколу Васильовича ІВАСЮКА
10 серпня 2025 року Ладижинська громада зібралася, щоб із почестями провести в останню путь Захисника України, Миколу Васильовича Івасюка.
Микола Івасюк народився 18 грудня 1995 року в селі Текуча. Щирий, працьовитий, із відкритим серцем і міцними руками, він зростав у рідному селі. Навчався у Текучанській загальноосвітній школі, Ладижинській спеціальній школі та Уманському професійному ліцеї, де опанував ремесло маляра-штукатура та плиточника. Микола любив свою справу, роботу на землі: сіяти, орати, молотити – усе, що він робив, було сповнене душею та любов’ю до рідного краю.
Коли війна прийшла на Українську Землю, Микола не залишився осторонь. У 2025 році він став до лав Збройних Сил України, служив у складі 71-ї окремої єгерської бригади десантно-штурмових військ на посаді розвідника-помічника гранатометника розвідувальної групи спеціального призначення. Він знав, що війна – це не лише небезпека, а й біль за рідних, побратимів і майбутнє. Проте Микола не відступив. Він пішов у бій, щоб захистити Свободу і Незалежність Українського Народу.
28 липня 2025 року поблизу села Олексіївка Сумської області, виконуючи бойове завдання, Микола Івасюк загинув. На 30-му році життя серце Захисника зупинилося.
10 серпня громада зібралася, щоб попрощатися з Героєм. Жителі громади, побратими, рідні та близькі прийшли, щоб віддати шану Миколі, висловити вдячність за його мужність і розділити біль утрати з його сім’єю.
Микола Івасюк був людиною, яка не ховалася від викликів долі. Його героїзм – це не лише мужність на полі бою, а й любов до рідної землі, до своїх людей, до майбутнього, яке він виборював для нас. Сьогодні ми всі схиляємо голови в скорботі, та, водночас, зобов’язуємось зберегти пам’ять про нього. Його ім’я вже назавжди вписане в історію нашої громади та України.
Щирі співчуття родині та близьким Миколи. Вічна пам’ять і слава Герою! Нехай його душа знайде спокій, а його подвиг надихає нас берегти Свободу, за яку він віддав найдорожче - власне життя.
