ПРО ЗАБОРОНУ СПАЛЮВАННЯ СУХОЇ РОСЛИННОСТІ
Тисячі гектарів української землі було спалено впродовж березня. І це не тільки через обстріли та бомбардування рашистів.
Проблем, на жаль, додають і наші громадяни. Навіть під час війни знаходяться ті, хто свідомо підпалює стерню та сухостій. Наслідки їх безвідповідальних дій – непоправні.
Хоча Ладижинською сільською радою щорічно публікуються заклики до жителів громади не спалювати суху рослинність, на жаль деякі громадяни продовжують влаштовувати підпали.
Горить не тільки сухостій, а й будівлі, крім того страждають люди і все це не через війну.
Палити суху рослинність – це додавати роботи нашим рятувальникам, військовим і правоохоронцям, які в умовах війни і так перевантажені.
Спалювання сухої рослинності має довготривалі наслідки:
1. Уся корисна мікрофлора ґрунту гине.
2. Родючість ґрунту знижується. Під впливом високих температур вигорає гумус. Втрачаються вуглець, азот, кисень. Через це земля стає менш пористою та пухкою, нездатною втримувати вологу та елементи мінерального живлення.
3. Знищуються стерньові рештки, які могли б стати органічним добривом.
4. Гинуть звірі, плазуни, земноводні.
На відновлення землі, де був підпал, необхідно не менше 5-6 років. Щоб отримувати повноцінний урожай раніше, треба поновити діючі речовини в ґрунті – внести більшу кількість мінеральних добрив. Однак, по-перше, це не досить корисно як для довкілля, так і для здоров’я людини, по-друге, більшість аграріїв такої кількості добрив не можуть собі дозволити використати через їх дефіцит.
Тож розрахунок простий: підпалюємо землю = автоматично погіршуємо якість родючих грунтів, знижуємо урожайність сільськогосподарських культур і кількість продовольства, наближаємо людство до голоду.
Є альтернативний спосіб позбутися сухої трави та листя – компостування.
Це не тільки виготовлення якісних добрив з оптимальним співвідношенням елементів живлення, це ще й джерело корисної мікрофлори, яку ми вносимо в ґрунт.
Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки.
Зрозуміло, що це вимагає більше часу, ніж підпалити та кинути сірник. Але й корисніше насамперед для землі, яка нас годує.
Для тих, кому всі попередні аргументи здалися недостатніми, існує кримінальне покарання.
В Україні триває війна.
На початку березня були внесені зміни до Кримінального кодексу. Тож тепер підпал сухостою може розцінюватись як диверсія.
Люди мають пам’ятати: коли вони спеціально спалюють траву, то знижують обороноздатність держави та створюють додаткову небезпеку. Це вагома причина, щоб контролювати свої вчинки.
Якщо ж совісті не вистачає, доведеться нести кримінальну відповідальність. В умовах воєнного стану паліям може загрожувати ув’язнення строком 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Тож маємо бути свідомими. Не допомагати рашистам робити зло, не псувати самі собі життя, не обкрадати потенціал своєї землі. Зараз є над чим працювати і проти кого боротись. Бо нам ще тут жити, вирощувати хліб та годувати себе й увесь світ.
Статті Кримінального кодексу України
Стаття 245. Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу
1. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -
караються штрафом від п’яти тисяч чотирьохсот до дев’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Стаття 113. Диверсія
1. Вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій, -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
2. Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, -
караються позбавленням волі строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.